Методична робота

Впровадження інтерактивних форм навчання у навчальний процес

Зміст

1. Вступ
2. Суть інтерактивного навчання
3. Переваги і недоліки інтерактивного  навчання

      4.   Підготовка й впровадження інтерактивних технологій на уроках географії

      5.  Структура уроку географії

      6.  Класифікація інтерактивних технологій

             6.1 Інтерактивні технології кооперативного навчання

             6.2  Технології колективно-групового навчання

             6.3   Технології ситуативного моделювання

             6.4 Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

      7.  Висновок.

      8. Використана література.

                                                        

                                                                 ВСТУП

                  Перетворення України на розвинену самостійну державу висуває принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів, створення такої моделі педагогічного процесу, яка забезпечувала б формування покоління, здатного до вирішення проблем державного масштабу .

Головним завданням географії на сучасному етапі є формування розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.

Учень сучасної школи має володіти певними якостями,зокрема:

-           Самостійно набувати  необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.

-          Грамотно опрацьовувати інформацію.

-          Бути комунікабельним ,контактним у різних соціальних групах .

-          Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

-          Сформувати такі якості можна через особистісно орієнтоване навчання .        Особистісно  орієнтоване навчання – це процес, у якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, де сама пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною .Традиційна парадигма вчитель – підручник – учень замінюється новою учень – підручник – учитель.

Мета особистісно орієнтованого навчання – створення умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності та суспільних відносин .

Орієнтація на особистість вимагає від учителя запровадження інтерактивних методик:

-          Використання активних форм і методів навчання, розвиток пізнавальної активності, орієнтованої на кожного учня.

-          Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу.

-          Стимулювання розвитку мислення, спонукання учнів до висловлювань власних міркувань, використання  творчих завдань, рольових ігор .

-           Підтримка учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи, аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці.

-          Створення навчальних ситуацій, що дають змогу кожному учневі на уроці виявляти ініціативу, самостійність у роботі.

-           Створення умов для природного самовираження.

У навчальному процесі вчитель виступає в ролі організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника й консультанта. Треба, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав небезпекою, що морально калічить людину, щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним та корисним .

2. Суть інтерактивного навчання

            Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності навчання географії, пошуку ефективних форм і методів організації  навчально-виховного процесу , удосконалення технологій проведення уроку , підвищення його ефективності, досягнення високого рівня  інтелектуального розвитку учнів, забезпечення  саморозвитку  та самореалізації особистості в процесі навчання.

            Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слів «взаємний» і «діяти». Отже,  інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу.

            Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії  індивідуальні і групові творчі роботи. Вони не тільки підвищують інтерес учнів до  предмета , але  й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблений навичок, відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати до дискусії й заохочувати питання. Це робить атмосферу в класі більш демократичною, творчою, емоційною.

            Інтерактивне навчання – специфічна форма організації пізнавальної діяльності , яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

            У різних країнах світу з успіхом застосовують елементи деяких інтерактивних методик:

• у роботі задіяні всі учні класу;
• учні вчаться працювати в групі (команді);
• формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• за короткий час опановується багато нового матеріалу ;
• формуються навички толерантного спілкування,  вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

            Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми,  конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

            Розвиток науки і техніки сприяв  появі нових форм і методів  розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей змінилась на корегування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається  еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій.

            Навчальний процес базується на співпраці, взаємо навчанні в системах «учитель - учень», «учень - учень». При цьому вчитель і учень – рівноправні рівнозначні суб’єкти навчання.

            Дослідження американських учених довели, що  інтерактивне навчання  сприяє засвоєнню  матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття , волю(дії, практику). Науковці довели, що найвищих результатів  у   навчанні  можна досягти за умов пасивного навчання ( лекція -5% , читання - 10%),  найвищих – інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших чи застосування знань - 90%) .

             Ефективність  впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я.     Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мі­крогрупи, готовність учасників до співпраці під час розв'язання навчальної проблеми, яка повинна спо­нукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички са­мостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння уза­гальнювати, робити логічні висновки, у них форму­ються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не від­хилятися від теми; демонструвати вміння не тільки го­ворити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від характе­ру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення ре­зультатів власної діяльності кожного учасника, обго­ворення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній — результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вда­лося створити атмосферу співробітництва у групі, під­бивають підсумки виконаної роботи.

Не менш важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне на­вчання є сукупністю технологій. Автори розподіля­ють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяль­ності учнів:

•     інтерактивні технології кооперативного навчан­ня (організація навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, «один — два — чотири — усі разом», «змін­ні трійки», «карусель», робота в малих групах, «ак­варіум» тощо);

•     інтерактивні технології колективно-групового на­вчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

•     технології ситуативного моделювання — побудо­ва навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

•     технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого     питання.

            Для кожної людини притаманний свій домінуючий стиль навчання, саме тому при вивченні географії в школі  треба використовувати найрізноманітніші методи навчання у різних комбінаціях. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов’язково є так звані пасивні  й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі. Учні повинні  мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах.

      Використання інтерактивних форм  навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою. Після кількох старанно підготовлених уроків учитель відчуває, як змінюється ставлення до нього, до самих себе, а  також сама атмосфера в класі – і це служить додатковим стимулом  до роботи з інтерактивними технологіями.

Переваги й  недоліки інтерактивного навчання

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структу­рою визначають кінцевий результат. Та, як і будь-яка методика, взаємонавчання має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію. Переваги використання інтерактивних технологій навчання:

1.   Учитель має можливість раціонально розподіли­ти свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціаль­ними проблемами — особистісними та інтелектуаль­ними.

2.   Зникає ряд труднощів, пов'язаних з дисциплі­ною. На уроці всі активні та всі зайняті справою.

3.   Учні, виступаючи в ролі вчителя, набувають пев­них навичок, які допомагають їм повірити у свої власні сили та ставитися до вчителів з більшою по­вагою.

Недоліки використання інтерактивних технологій:

1.   Важко налаштувати дітей на механізм взаємонавчання.

2. Учителеві важко контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний.

3. На перенавчання потрібен додатковий час.

Щоб подолати слабкі сторони, слід пам'ятати:

1.    Як педагогу, так і учням треба звикнути до даних технологій, тому слід поступово включати елементи цієї моделі.

2. Слід добре готуватися, підбирати матеріал.

3. Треба добре пояснити правила гри.

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.

5. Слід проаналізувати навчальну дисципліну (може ця технологія не дасть бажаних результатів).

6.  Педагог має старанно планувати свою роботу, впроваджуючи інтерактивні технології.

Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерак­тивного навчання. Проте використання його дає мож­ливість фахово зростати, змінювати себе, навчатися ра­зом з учнями. Уже після кількох уроків викладач змо­же відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі — і це послужить додат­ковим стимулом до роботи з інтерактивними техноло­гіями.

        Підготовка й впровадження інтерактивних технологій на         уроках географії

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можли­востей учня замість переказування абстрактної, «гото­вої» інформації, відірваної від їхнього життя і суспіль­ного досвіду. Уроки також повинні надати учням ос­новні пізнавальні та громадянські вміння, навички і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати са­мостійного мислення та дій.

Географія — наука про навколишній світ, світ, у якому учні живуть, спілкуються, пізнають навколишнє і самих себе. Саме сьогоднішнім учням у недалекому майбутньому доведеться вирішувати важливі пробле­ми, яких усе більше і більше з'являється на планеті. Отже, доцільним є впровадження інтерактивного на­вчання і на уроках географії. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів великою мірою залежать від умінь і стилю робо­ти конкретного вчителя.

Для того щоб навчання було ефективним, необхідно:

—враховувати мотиви навчання;

—створити позитивну атмосферу навчального про­цесу;

—використовувати суб'єктивний досвід учнів;

—використовувати різноманітні методи навчання, форми організації навчального процесу;

—запровадити систему контролю за набутими знан­нями;

—створювати ситуації успіху;

—використовувати технології дистанційного на­вчання;

—демонструвати можливість використання набу­тих знань.

  Метод інтерактивного навчання передбачає вико-Щшстання декількох принципів організації уроку:

1.    На початку уроку вчитель об'єднує учнів у групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група визначає лідера, який керує її роботою.

2.    Кожна група розв'язує певну проблему. Завдання може бути:

—за складністю однаковим;

—за змістом та навчальною метою однаковим;

—за змістом взаємодоповнювати або послідовно пов'язувати;

— за способом виконання різним або однаковим.

Проблемність завдання збуджує активність учнів,

спонукає замислитися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними кутами зору. Проблему слід обрати значущу й таку, що викликає позитивні емоції.

3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою тесту­вання, анкетування, вступної бесіди, обговорення мініпроблеми.

  4. Як правило, проблема, яку розглядають, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому всі під час обговорення створюють власну оригінальну версію. Завдання в групі вибирають так, щоб можна було вра­хувати й оцінити індивідуальний внесок кожного чле­на групи.

5.    Створення на уроці атмосфери співпраці учнів і вчителя, яка виключає страх отримати погану оцінку.

6.    Емоційне піднесення й відчуття розкутості ство­рюють сприятливий фон для засвоєння знань, форму­вання вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

7.    На початковому етапі доцільно використовувати роботу в малих групах. Завдання мають бути легкими і короткочасними. (Обговорити короткий текст, взяти інтерв'ю, зробити висновок, виявити проблему...)

8.  У кінці заняття обов'язково треба прийти до спільного результату, визначитися з найкращими варі­ антами вирішення тієї чи іншої проблеми.

Під час навчання учням потрібно мати змогу ви­робляти навички, напрацьовувати певні матеріали, об­говорювати, ділитися думками. Адже тому, хто на­вчається, важливо побачити й почути конкретні при­клади, що ілюструють, у який спосіб можна викорис­тати почуте, здобуте і засвоєне. Як результат, інтерак­тивне навчання готує учнів до використання отрима­них знань та практичних навичок під час роботи (прак- тична, контрольна, тематична) та вирішення різних життєвих ситуацій.

Структура  уроку географії  із застосуванням інтерактивних технологій

Основною формою організації навчальної діяльності є класно-урочна система, яка вже не задовольняє по­вною мірою всі суспільні потреби. Оскільки саму сис­тему змінити неможливо, то перед педагогами постає завдання вдосконалювати форми організації процесу навчання, знаходити відповіді на запитання: «Як на­вчати? Як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання? Як, залишаю­чись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефек­тивність навчального процесу/, досягти високого інте­лектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння навичками саморозвитку особистості?»

Значною мірою цього можна досягти, використо­вуючи сучасні інноваційні технолога, зокрема техно­логії інтерактивного навчання, перетворюючи в такий спосіб традиційний урок на інтерактивний.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, струк­тура таких занять складається з п'яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа — центральна частина за­няття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

                Мотивація

Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка

допомагає учням насамперед усвідомити, що вони за­раз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють про­блемні ситуації, викликають у дітей подив, інтерес. Це може бути і коротка розповідь, бесіда, і демонструван­ня наочності, і нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «криголам»). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприй­няття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Діти мають розуміти, навіщо вони прийшли на ваш урок, до чого їм треба прагнути ї як будуть перевіря­тись їхні досягнення.

Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, у цій частині інтерактивного уроку потрібно:

•   назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;

•   якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;

•          попросити когось із учнів оголосити очікувані

результати за текстом у посібнику або записом на дошці, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

•  нагадати учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягай результатів, пояс­нити, як ви будете їх оцінювати. Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

                                      Надання необхідної інформації

Цей елемент не є обов'язковим на кожному уроці, просто вчитель надає учням інформацію з даної теми (навчальний матеріал, що буде використаний учнями в ході їхньої роботи).

Інтерактивна вправа — центральна частина заняття

її метою є засвоєння навчального матеріалу, досяг­нення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50—60 % часу на уроці. Обов'яз­ковою є така послідовність і регламент проведення інте­рактивної вправи:

•   інструктування — учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло (2-3 хв);

•   об'єднання в групи і (або) розподіл ролей (1—2 хв);

•   виконання завдання, при якому вчитель висту­пає як організатор, помічник, ведучий дискусії, праг­нучи надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з од­ним (5—15 хв);

•   презентація результатів виконання вправи (З— 15 хв);

•   рефлексія результатів учнями: усвідомлення от­риманих результатів, що досягається шляхом їх спеці­ального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (3—15 хв).

Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

Підбиття підсумків — дуже важливий етап інтерак­тивного навчання. Саме тут з'ясовується зміст проблем­ного; підводиться риска під знаннями, що мають бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між тим, що вже відо­мо, і тим, що знадобиться у майбутньому. Підсумко­вий етап має такі стадії:

1)   установлення фактів (що відбулося?);

2)   аналіз причин (чому це відбулося?);

3)   планування дій (що нам робити далі?).

Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20 % часу.

На кожному етапі уроку можна застосовувати різні інтерактивні вправи.

Класифікація інтерактивних технологій

Залежно від мети уроку та форм організації навчаль­ної діяльності учнів інтерактивні технології поділяються на чотири групи:

—інтерактивні технології кооперативного навчання;

—інтерактивні технології колективно-групового навчання;

—технології ситуативного моделювання;

—технології опрацювання дискусійних питань.

Розгляньмо конкретніше кожну групу інтерактив­них технологій і наведімо приклад їх використання на уроках географії.

 Інтерактивні технології кооперативного навчання

Залежно від мети  уроку  та форм організації  навчальної діяльності учнів  інтерактивні технології поділяються на чотири  групи:

• інтерактивні технології кооперативного навчання;
• інтерактивні технології колективно – групового навчання;
• технології ситуативного моделювання;
• технології опрацювання дискусійних питань.

         Розглянемо  конкретніше кожну групу інтерактивних технологій і наведімо приклад їх використання  на уроках географії.

         На уроках засвоєння і на уроках застосування знань, умінь і навичок доцільною є організація парної і групової роботи. Це може відбуватися  одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу,  на спеціальному уроці , присвяченому  застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною повторювально – узагальненого уроку.

         До даної групи належать такі інтерактивні технології: робота в парах, «ротаційні» (змінювані)  трійки, «два – чотири – всі разом», «карусель», робота в малих групах, «акваріум», «кути», «коло ідей» та інші.

          Познайомимося ближче з роботою в малих групах. Цю  технологію варто використовувати для вирішення  складних питань, що  потребують колективного розуму.

         Щоб організувати роботу, треба дотримуватися певної послідовності в організації та поведінці:

1)      Переконайтесь , що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними  для виконання завдання.

2)      Об’єднайте учнів у групи .П’ять учнів – оптимальний варіант.

3)      Запропонуйте їм сісти по групи. Переконайтесь що учні сидять по колу. Усі члени групи мають бачити один одного .

4)      Повідомте про ролі, які діти мають виконувати, попередньо розподіливши їх поміж собою (голова, секретар , посередник, доповідач або інші).

5)      Будьте уважні до питань внутрішньо групового керування.

6)      Дайте кожній групі конкретне завдання  й інструкцію щодо роботи

7)      Стежте за часом. Його повинно бути досить. Підготуйте окремі завдання для тих, хто впорався раніше.

8)      Будьте готові до підвищення шуму.

9)      Пропонуйте допомогу групам, якщо така потрібна, не нав’язуючи своїх думок, рішень.

10)  Запропонуйте групам подати результати роботи. Обговоріть дану тему всі разом і визначте спільний результат (можливий запис рішень).

11)  Запитайте в учнів,  чи була проведена робота корисно і чого вони навчилися.

12)  Прокоментуйте роботу груп. Забезпечте нагороди чи заохочення.

Методика проведення деяких технологій.

                                       Метод групового дослідження

    Групи досліджують певне питання з теми з метою підготовки доповіді або виступу. За підготовку доповіді вся група отримує оцінку. Можливе застосування при вивченні теми «Земельні ресурси: їх раціональне використання та охорона».

                                                     Питання 

1.      Що таке земельні ресурси України? Як розподіляється земельний фонд за галузями господарства?

2.      Які проблеми земельних ресурсів існують сьогодні в Україні,з чим пов'язані?

3.      Які заходи  охорони та раціонального  використання  необхідно застосувати в Україні?

                                          Прийом «Акваріум»

    Клас ділиться на чотири команди. Потрібно знайти відповідь на запитання: «Яка закономірність поширення типів рослинності на території України?»Дається 3 хвилини на обговорення в групах, а потім методом жеребкування ми визначимо, яка група буде відповідати. Група, що відповідає, сідає в центр класу, а інші – навколо неї. Група, що сидить в центрі, публічно висловлює та обговорює свою думку з приводу питання. Потім весь клас обговорює висловлене і погоджується або не погоджується з групою, що відповідала.

    Ми дійшли висновку, що поширення типів рослинності залежить від кліматичних особливостей, а тепер давайте пригадаємо, як відрізняється клімат Південного берегу Криму від решти території України. Чи матиме це вплив на рослинний покрив? Рослинність ПБК дещо відрізняється, він полягає насамперед у…

                                                «Кути»

Це – колективне навчання, що вимагає від учасників  роботи вібір, спонукає їх шукати обґрунтування вибору та практикуватися в уважному вислуховуванні інших точок зору.

                                                  «Коло ідей»

Прикладом роботи в малих групах є технологія «коло ідей», метою якої є  вирішення суперечливих питань,   створення списку ідей та залучення всіх учнів до  обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання , яке складається з декількох питань , які  групи представляють по черзі (по колу). Розглянемо приклад використання даної технології.

                    Фрагмент уроку географії у 8 класі

Тема: «Погода  і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди»

Інтерактивна частина уроку  проводиться  шляхом застосування  технології «коло ідей».

1.Обєднання дітей в групи.

2.Оголошення завдань для кожної групи.

Опрацювати матеріал про низку явищ:

                               I.      група – гроза, зливові дощі.

                            II.      група – хуртовини, снігові лавини.

                         III.      група – посухи, суховії, пилові бурі.

                         IV.      група – селеві потоки, павоки.

                            V.      група – град, туман.

        3.Самостійна робота учнів у групах.

Кожна група вивчає і обговорює матеріал, користуючись різними джерелами. Усі в групі повинні  знати відповіді на питання плану:

a)      суть явища;

b)      де найчастіше зустрічається;

c)      наслідки.

4.     Бесіда:

oЧим відрізняється гроза від зливових дощів?

oУ який період найчастіше спостерігається  гроза?

oЯке інше небезпечне явище може виникнути в результаті зливових дощів?(Паводки, повені)

oЯкі причини сходу снігових лавин?

oЩо об’єднує дані небезпечні явища: посухи, суховії, пилові бурі?

oЩо таке селі? Де вони поширюються?

oЯк утворюється град ?

oЯкої шкоди завдає град?

5.     Спільна робота над проблемним питанням:

o   Чи може людина вплинути на  розвиток цих небезпечних явищ? Відповідь обґрунтуйте.

6.     Рефлексія (підбиття підсумків) інтерактивної вправи.

                                                        Інтерактивні технології

кооперативного навчання

                                                                                                           

№ з/п	Технології	Коли доцільно використовувати	Що формує в учнів
1	Робота в парах	Під час засвоєння, закріп­лення, перевірки знань тощо	Сприяє розвитку навичок         і спілкування
2	Ротаційні (змінювані) трійки	Під час закріплення та засво­єння нового матеріалу з ме­тою його ґрунтовного аналізу й осмислення	Сприяє розвитку навичок спілкування; формує вміння аналізувати
3	«Два-чотири — всі разом»	Під час закріплення та засво­єння нового матеріалу з ме­тою його ґрунтовного аналізу й осмислення	Сприяє розвитку спілкування і в групі
4	«Карусель»	Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань	Розвиває вміння аргументува-  ти власну позицію
5	Робота в малих групах. Варіанти організації робо-   ти груп: «Діалог», «Син­тез думок», «Спільний про­ект», «Пошук інформації», «Коло ідей»	Під час закріплення вмінь та навичок	Сприяє розвитку спілкування в групі, висловювання влас-     ної думки
6	Обговорення проблеми в за­гальному колі. Варіанти технології «Мікрофон», «Незакінчені речення»	Під час вивчення склад­них або проблемних пи­тань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опор­них знань	Сприяє розвитку вміння вільно висловлювати власні ідеї, розвиває вміння говори­ти коротко, але по суті й пе­реконливо
7	«Мозковий штурм»	Під час засвоєння вмінь та навичок, розв'язування складних задач або для по­шуку різних способів розв'язування однієї задачі	Сприяє розвитку уяви та творчості, формує вміння   чітко висловлювати свою          думку
8	«Навчаючи, вчусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)	Під час вивчення великого обсягу інформації, узагаль­нення та повторення вивче­ного	Підвищує інтерес до пред-     мета, формує вміння струк­туру вати., узагальнювати,         аналізувати матеріал
9	«Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джиг-со»)	Під час вивчення велико­го обсягу матеріалу за корот­кий час	Сприяє формуванню навичок  самостійної роботи

4.    Інтерактивні  технології колективно-групового навчання

         До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають  одночасну спільну  (фронтальну роботу)  всього класу.

         Сюди входять: «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «незакінчені речення», «розумовий штурм», «ажурна пилка», «аналіз ситуації», «дерево рішень», «броунівський рух» та інші. Розглянемо деякі з них.

                                     Прийом «Мікрофон»

    Дає змогу кожному висловитись з приводу чогось. Правила проведення такі: говорити має тільки той, у кого символічний мікрофон, висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати. Прийом застосовується при вивченні зміни типів грунтів на території України. Питання для обговорення:

      З чим пов'язана така зміна різних типів ґрунтів на території України?

                                          Мозковий штурм.

Учням пропонується проблема, і вони працюють в парах. Пропонують різні ідеї щодо її розв’язання без втручання вчителя. При цьому звертаю увагу на те, щоб ідей було якомога більше і щоб вони відзначалися оригінальністю, навіть межували з неправдоподібністю. Тому, щоб учні могли  вільно  висловлювати  свої сміливі ідеї та нестандартні думки, я дотримуюсь таких умов:

• не критикувати;

• стимулювати будь-яку ініціативу;

• максимум ідей;

• змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї.

Приклад у 8 класі. Відомо, що промислові підприємства є головними забруднювачами річкових вод. Запропонуйте ефективні способи збереження річкових вод чистими.

Помилкові рішення використовую як частину навчального процесу: разом з учнями аналізуємо логіку мислення, яка привела до помилки, і тим самим удосконалюю розумовий процес.

                                    Метод «навчаючи−учусь».

Тема «Гірські породи та мінерали»

   Учні отримують картки різного кольору з певним обсягом інформації про те,у результаті якого процесу утворилися гірські породи магматичного,метаморфічного,осадового походження.Вивчають свій обсяг інформації,а потім обмінюються інформацією з іншими, щоб дізнатися якомога більше.

           Випереджальні завдання творчого характеру

1.Уявіть,що ви  співробітник Шацького національного парку. Адміністрація парку вирішила збільшити приплив туристів. Створіть короткий рекламний текст для газет.

2.Складіть есе на тему: «Яку тварину можна вважати символом України?»

3.Складіть умови географічних задач,кросворди.

4.Підберіть цікаві запитання  до вікторини.

5.Підберіть прислів'я, приказки, що характеризують ставлення українського народу до природи.

               «Незакінчені речення»

Дає можливість грунтовніше працювати над фор­мою висловлення власних ідей, порівнювати їх з ін­шими.

Організація роботи.

1. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує дітям, висловлюючись, закінчувати його.

2.  Кожен наступний учасник має починати свійвиступ із запропонованої формули.

Можна використати під час рефлексії (підсумків).

Наприклад:

—На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важ­ливим відкриттям було...

—Сьогодні я побачив (зрозумів), що...

                        «Пошта»

Така технологія забезпечує чи не єдину форму інди­відуального розв'язання проблеми учасниками. Алго­ритм проведення:

1. Розсадити учасників навколо столів (щоб утво­рилося коло).

2.   Роздати кожному учасникові конверт та аркуші паперу. У верхньому кутку конверта написано ключо­ву фразу: «Проблема, яку я маю вирішити, полягає в...».

3.   Учні закінчують речення чітким описом пробле­ми (на конверті).

4.   Кожен учасник передає свій конверт сусідові. Той читає проблему і на аркуші пише можливий варіант її вирішення, кладе аркуш у конверт і передає іншому. Конверти рухаються по колу.

5.   Коли учасники врешті знову отримують свої кон­верти, вони зачитують можливі варіанти.

6.   Вибирається найкраща ідея.

5.  Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення та поглиблення знань є використання в навчально-виховному процесі рольових ігор.

Гра — найпривабливіша і найприродніша діяльність дитини. Цін­ність гри полягає в тому, що в ігро­вій формі освітня, розвиваюча, виховна функція діють у тісному зв'язку. Учні чекають чогось ціка­вого, можливо незвичайного. Гру можна використовувати на будь-якому етапі уроку: під час вивчен­ня нового матеріалу, формуван­ня певних вмінь і навичок, а та­кож для узагальнення, повторення і контролю знань. Відомо, що під час гри діти фантазують, виявляють спостережливість, навчаються швидко та логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елементі змагання (хто швидше дасть правильну відповідь, хто більше знає), а значить, у присутніх учнів на уроці має посилитися увага, сила волі, наполегливість. Систематичне ви­користання елементів гри зумовлює позитивні емоції учнів на уроках. А емоції у свою чергу впливають на краще засвоєння навчального матеріалу, на розвиток особистості в цілому. Граючись, учні продовжу­ють навчатися. Навчальний матері­ал у грі засвоюється через всі орга­ни прийому інформації, при цьому відбувається 100% активізація учнів на уроці.

Ігрові вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у на­вчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам'яттю як найбільш життєво важливі й цікаві в плані пізнання. Як правило це кросворди, ребуси, вікторини.

Гра розвиває вміння учня зосереджуватися, думати самостійно, розвиває увагу, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться орієнтуватися в незвичайних ситуаціях, поповнюють знання, .розвивають фантазію.

                                     Гра «Семінар-кросворд».

Це оперативний метод контролю знань. Учням даю завдання: за певний час скласти кросворд. При цьому пропоную додаткову літературу з теми. Перевіряю роботи, а потім міняю роботи учнів і пропоную розгадка кросворда товариша.  Таким чином, учні закріплюють теоретичні знання, розвивають їх творчі здібності, формулюють функціональні здібності.

                              Гра «Чи знаєш ти карту?».

 Участь беруть дві команди. Запрошуються два учні (по одному від команди). Один учень стоїть біля карти, а другий ― на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті записів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ті об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів міняється на другу і т. д.

                                  

                                      Гра «Хто більше знає?»

Змагається дві команди по три ― п’ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більш річок, Озер, міст та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3-5 хвилин. Виграє команда, яка запише  найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «В», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери: Вайгач, Ворскла, Волинь. Чом більше учні назвуть географічних назв, тим важче буде підібрати нові.

                           

                                   Форми ігрової роботи в 6 класі

Тема	Назва гри	Форма	Вимоги
План і карта	«Лото», «Кубики»	Вікторина, змагань	Назвати, показати об'єкти
Літосфера	«Подорож до цен­тру землі», «Лото»	Вікторина, змагання	Назвати, показа­ти об'єкти, дати ви­значення
Гідросфера	«Подорож в гідро­сферу», «Вікторина назв»	Вікторина, змагання	Назвати, показати, дати визначення
Атмосфера	«Географічний бій», «Суперечка чоти­рьох сестер»	Вікторина, змаган­ня, рольова гра	Пояснити, описати, назвати
Природний комплекс	«Екологічний де­сант»	Вікторина, дослідження	Описати, спрогно-зувати

                                          Гра «Відгадай задумане»

    Вчитель задумує певну тектонічну структуру і записує її назву на аркушу, щоб ніхто не бачив. Аркуш перевертають і учням пропонується визначити, яка структура записана. Клас ставить питання, на які вчитель може відповісти лише «так» чи «ні». Виграє той, хто впізнає назву, поставивши меншу кількість питань.

    А тепер звернімось до нашого питання про простягання форм рельєфу. Як ви вважаєте, від чого це залежить? ­Доповідач повинен виступити за наступною схемою:

      я вважаю це відбувається тому, що…

      наприклад…

     отже, я переконаний, що…

    Чи всі погоджуються з даним висновком?

                                           Гра «Географічне лото»

    На контурі України позначені тектонічні структури. Один учень читає назви структур та їх номери, а інші повинні закрити цим номером потрібну зірочку. Виграє той, хто швидше і правильніше закриє всі позначки.

                                        Гра «Острів скарбів»

   Учні діляться на дві команди, які змагаючись між собою, повинні знайти захований на острові (столі вчителя) скарб. Перемагає команда яка знайде його першою. Капітан Флінт залишає (на столах) свої підказки (по дві на кожному). Столи стоять у два ряди, переходячи віл одного до іншого, команди наближаються до скарбу. Зайняти наступний стіл можна лише у випадку надання правильної відповіді на запитання в записці Флінта, що залишена на попередньому столі. Наприкінці гри учнів чекає скарб – додатковий бал до оцінки.

                            Запитання для учнів першого ряду

1.      Які види рослин зустрічаються в лісах?

2.      З чим пов'язано розміщення степів переважно на півдні України?

3.      Які зональні типи рослинності є на Україні?

4.      Які типи боліт виділяють?

5.      Назвіть представників рослинності водойм.

6.      З чим пов'язана відсутність деревної рослинності в степах?

7.      Де максимальна лісистість України?

8.      Назвіть представників степової рослинності.

                        Запитання для учнів другого ряду

1. Які вили рослин зустрічається в степах?
2. З чим пов'язано саме таке розміщення лісової рослинності на території України?
3. Які азональні типи рослинності є на Україні?
4. Які луки виділяють на території України?
5. Назвіть представників рослинності гірських систем України.
6. Назвіть закономірності розміщення боліт на території України.
7. Які породи дерев зустрічаються в лісах України?
8. Назвіть представників лучної рослинності.

                          Гра «Знайди помилку»

   Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує картку, на ній у чотири стовпці записані слова, назви, що входять до сьогоднішньої теми, але є й такі, що не входять. Учні на перших партах по команді починають викреслювати з першого стовпчика зайві слова (кожна парта одне слово),після чого передають картку на другу парту, яка викреслює зайві слова з другого стовпчика. Ті у свою чергу передають картку на наступну парту. Перемагає та команда, яка перша знайде всі неправильні слова і поясніть, що вони означають (як обґрунтування їх «неправильності»).

                                                Картка 1

Тип рослинності	болота	Степова рослинність	вільха
Сосна	заплавні луки	свинорий	суховій
Валеріана	типчак	річковий басейн	ковила
базис ерозії	болотна рослинність	береза	субори

                                                

                                                      Картка 2

Шипшина	береза	субір	конюшина
зональна рослинність	річкова рослинність	волошка	діброва
природна зона	водна рослинність	дуб	річка
Бук	гіацинт	кліматичні ресурси	лучні степи

                                

                                      Гра «Упізнай мене»

    На столі лежить кілька карток. На дошці пишеться назва типу рослинності,викликають п'ять учнів,які з цієї купи карток повинні вибрати лише ті рослини,що належать до цього типу рослинності. Клас перевіряє правильність відповіді (один учень відповідає усно).

                                       Гра «Хто більше»

   За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

                                   

                                       Гра «Кольорова стрічка»

   Учням роздаються різнобарвні квадратики. На їх звороті написані слова – відповіді на запитання, які отримують учні від учителя. Серед них є неправильні відповіді. Завдання учнів полягає в тому, щоб серед запропонованих відповідей знайти правильну та викласти їх у певному порядку. Утворюється різнобарвний ланцюжок.

                                   Приклад  запитання

1. Родючість ґрунту залежить від вмісту в ньому…(Гумусу)

2. Материнською породою українських чорноземів є…(Лес)

3. Не підлягають зональному розміщенню…(Лучні ґрунти)

4. Сформувались внаслідок вилучення засолених ґрунтів…(Солоні)

5. На лесовому підґрунті під широколистяними лісами сформувались…(Сірі лісові ґрунти)

6. В межах лісової смуги Карпат поширенні…(Буроземи і буро-підзолисті ґрунти)

                                       Гра «Світлофор»

    Кожному учню роздається по три сигнальні картки: червона, жовта, зелена. Вчитель запитує твердження. Якщо воно правильне, то піднімається зелена картка, правильна  – червона, частково правильна – жовта.

                                        Твердження

1. На Поліссі поширені дерново-підзолисті листи.

2. Звичайні чорноземи поширенні в північній частині степу.

3. На півдні України поширені світло-каштанові ґрунти.

4. Вміст гумусу у верхньому шарі звичайних чорноземів сягає 6,5 %.

5. У подах Причорномор'я сформувались солонці.

6. Північні схили Головного пасма Кримських гір вкрито буроземними лісовими ґрунтами.

7. У Карпатах переважають бурі лісові чорноземні ґрунти.

                                     Гра «Кліматолог»

   Знаючи основні кліматичні елементи давайте охарактеризуємо кліматичні сезони. Для цього розділимось на чотири групи, кожна з яких визначить, який сезон вона буде характеризувати. Характеризуємо за планом.

                                             План

1. Коли починається сезон.

2. Вплив яких баричних центрів переважає.

3. Середні температури липня та січня.

4. Переважаючі вітри.

5. Особливості (які метеорологічні явища бувають)

   Перемагає група і заслуговує звання кращих кліматологів, яка правильно і швидше визначить особливості кліматичних сезонів.

                                       Гра «Кубики»

      На гранях куба розміщені елементи, які необхідно охарактеризувати кубик повинен переходити віл одного учня до іншого.

                                  Написи на граннях кубика

1. Охарактеризуйте вплив  величини сумарної сонячної радіації на клімат України.
2. Охарактеризуйте вплив атмосферної циркуляції на клімат України.
3. Який вплив на клімат України має характер підстилаючої поверхні?
4. Як на території змінюється кількість опадів? Чому?
5. Як на території змінюються січневі та липневі температури? Чому?
6. Як змінюється напрям вітру за сезонами на території України?

Ар­сенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширеними серед них є моделюючі. Як правило, кожна така модель навчання реалізується за чотири етапи:

1.    Орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлен­ня з правилами гри).

2.    Підготовка до проведення гри (визначення ігро­вих завдань, ролей, виклад сценарію...).

3.    Основна частина — проведення гри.

4.    Обговорення.

Технології ситуативного моделювання: імітаційні ігри, «спрощене судове слухання», рольові ігри...

                      Рольова гра

Мета рольової гри — набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Під час рольової гри учні вчаться аналізувати, думати, бути самостійними й відповідальними. Адже виконання будь-якої ролі потребує певних зусиль і творчості. Іноді проведення таких ігор потребує попередньої підготов­ки учнів (консультантів, спеціалістів, керівників...), і це сприяє поглибленню знань.

Фрагмент уроку географії у 8 класі

Тема уроку: «Фізико-географічна країна Українсь­ких Карпат».

Інтерактивна частина уроку проводиться із засто­суванням технології «рольова гра».

1.Підготовкаа до гри: постановка завдання , введення учнів у ролі.

- Сьогодні ми з вами  здійснюємо захоплюючу подорож до унікального куточка  нашої України – Українських Карпат! Як і в кожній експедиції, нам потрібні спеціалісти: картографи, кліматологи, гідрографи, ґрунтознавці, зоологи й ботаніки. Також нам потрібні керівник експедиції і секретар, який фіксуватиме все, що ми дізнаємось в ході експедиції. Отож давайте розподілимо ролі т почнемо нашу подорож. Кожна  група  фахівців має зібрати  матеріали зі своєї теми  і підготувати короткі звіти, які  секретар внесе до таблиці на дощі.

       Тож рушаймо! 

2. Пошукова експедиція — самостійна робота учнів з наявним матеріалом: атласами, підручником, ілюстра­ціями, додатковою літературою. У ході пошуку керів­ник експедиції і секретар готують питання кожній групі.

3. Проведення гри. Спочатку слово надається керів­никові експедиції, який повідомляє, наскільки важли­во дослідити саме цей куточок природи. Потім по черзі керівник експедиції надає слово фахівцям, які розпові­дають усім, що вони «знайшли» і які висновки з їхніх знахідок можна зробити. Представники говорять від першої особи (грають роль), а секретар записує голов­не в таблицю. Після кожного виступу група дає відповіді на запитання, які виникають у присутніх, а також на запитання керівника.

Після останнього виступу таблиця має бути запов­нена.

Варіант таблиці:

Положення, рельєф ,корисні копалини	Клімат (тип клімату , температура, опади)	Внутрішні води	Ґрунти	Рослинність	Тваринний світ

4. Підсумкова частина. Обговорення. Підбиття підсумків. Учитель або керівник експедиції пропонує одному з учасників описати Карпати за таблицею. Виз­начаються учні, що грали найкраще.

Учні виводяться з ролей (обов'язково!).

                                                   Чорне море.

                                       Загальна характеристика.

                              Екологічні проблеми Чорного моря

                                       Інтерактивна вправа

         Інтерактивна частина уроку проводиться із  застосуванням технологій «рольова гра» та «килим ідей.»

А. Підготовка до гри: постановка завдання, введення учнів у ролі.

Учитель. Сьогодні ми з вами здійснимо захопливу подорож до Чорного моря. Як у кожній експедиції, нам потрібні фахівці та секретар. Давайте розподілимо ролі по групах та почнемо нашу подорож. Кожна група  фахівців має зібрати матеріали зі своєї теми і підготу­вати короткі звіти, які секретар внесе до графічної схеми і     на дошці (велика контурна карта).

           Б. Дослідницько-пошукова робота: самостійна робота учнів з наявним матеріалом, картами атласу. Учні   характеризують фізико-географічне положення Чорного моря, особливості його природних умов. Групи готуються, а потім повідомляють про:

географи — загальну характеристику моря (площу, глибину, довжину берегової лінії);

історики — походження назви, дослідження моря (ст. «580 назв моря»);

геологи — тектонічні структури, рельєф дна;

картографи — характеристику берегової лінії (робо­та з контурною картою: нанесення заток, проток, ост­ровів, півостровів, кіс);

кліматологи — кліматичний та гідрологічний режим моря (температуру води, солоність, склад води, тип клімату, повітряні маси, течії);

біологи — органічний світ моря, екологічні проблеми.

В. Проведення гри. Слово надається представникам від кожної групи, які розповідають та роблять висновки про свої знахідки. Відповідають на запитання присутніх. Ре­зультатом роботи є заповнення контурної карти. Екологічні проблеми Чорного моря

5. Робота в групах.

(Використовується метод «килим ідей», метою якого є вирішення суперечливих питань, створення списку ідей.)

Проблемні запитання:

—Чи врятує людина Чорне море?

—Яку негативну участь у прискоренні катастрофи відіграє людина?

Етапи роботи:

1)    розуміння проблеми;

2) пошук рішень.

Хід проведення Кожна група одержує великий аркуш паперу та смужки паперу різних кольорів, клей.

1-й етап Запитання:

—Які причини можливої біологічної смерті моря?

—Як господарська діяльність вплинула на екологіч­ний стан моря?

Групи відповідають на поставлені запитання. Пи­шуть відповіді на смужках паперу одного кольору і на­клеюють на аркуш паперу (5 хв).

2-й етап

Запитання:

—          Які заходи ви можете запропонувати щодо раці­

онального використання та охорони Чорного моря?

—          Як можна запобігти негативному впливу на море?  Кожна група записує на смужках, яких заходів потріб­но вжити. Ці смужки також наклеюють на аркуш  (5хв).

По закінченні роботи кожна група представляє свій «килим» і зачитує заходи, які вона пропонує вжити для охорони моря.

Висновки:

—зменшити концентрацію органічних решток, що потрапляють з річок, шляхом біологічного очищення води (бактерії молюски);

— збудувати очисні споруди на річках у промис­ловій зоні України;

—на відміну від вод інших морів, 90 % водних мас Чорного моря насичені отруйним газом сірководнем, тому необхідно зменшити антропогенний вплив на уз­бережжя (очистка побутових стоків);

—покращити якість морського транспорту;

—розвивати міжнародну співпрацю для вирішення екологічних проблем.

6.  Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Дискусія — широке публічне обговорення спірного питання. Впровадження у практику технології диску­сійних питань сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання  з обговорюваної теми.

Дискусія вчить глибокого розуміння проблеми, са­мостійної позиції, оперування аргументами, критичного мислення, зважати на думки інших, краще розу­міти інших, а також сприяє уточненню власних пере­конань і формуванню власного погляду на світ.

Запорукою успішності дискусії є її чітка організа­ція. Протягом усієї роботи вчитель тримає в полі зору три основних моменти:

—мета, від якої під час дискусії не слід відхиля­тися;

—час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети;

—підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії.

Технологія опрацювання дискусійних питань вклю­чає методи: «ПРЕС», «займи позицію», «зміни пози­цію», «неперервна шкала думок», «ток-шоу», «дебати», дискусія, «я так думаю».

Роботу над навчанням учнів дискутувати краще за все починати з технології: метод «ПРЕС». Цей метод  дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або висловлювати свою думку з дискусійного питання. Організація роботи:

1.   Ознайомте учнів з алгоритмом методу «ПРЕС».

2.   Поясніть механізм етапів, наведіть приклади, дай­те відповіді на можливі запитання учнів.

3.     Перевірте, чи розуміють учні механізм застосу­вання методу.

4.     Коли алгоритм методу буде зрозумілий всім уч­ням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосовуйте метод «ПРЕС» на уроках, де необхідна аргументація думки.  '   .

Алгоритм діяльності:

1.    Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» та вис-ловіть свою думку, точку зору.

2.    Обґрунтування: починаючи словами «тому, що...», наведіть причину появи цієї думки.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словами: «..наприклад...» та наведіть факти на підтримку вашої позиції.

5. Висновок: закінчіть висловлювання «Отже (тому),

  я вважаю...» і узагальніть свою думку.

Дані технології можна застосовувати на уроках гео­графії, вивчаючи проблемні питання та питання, які потребують обговорення.

Фрагмент уроку географії в 9 класі Тема:

«Автомобільний, повітряний та трубопровід­ний транспорт України».

Інтерактивна частина уроку проводиться із засто­суванням технології метод «ПРЕС».

1. Постановка перед учнями проблемного питання:

—  Який же вид транспорту ви оберете для себе? Щоб дати відповідь на це запитання, нам треба роз­ глянути всі переваги і недоліки кожного виду. Давайте почнемо з автомобільного транспорту.

    2.Учні, познайомившись із матеріалом, складають«шкалу думок»

                        АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ

Переваги перевезення вантажів безпосередньо до споживача  «до дверей» сприятливий рельєф перевезення сільськогосподарської   продукції

Недоліки вища вартість пе­ревезень порівняно із залізничним транс­портом залежність від природних умов

3.    Учитель пропонує учням, використовуючи метод «ПРЕС», аргументувати одну з думок, обов'язково ви­користовуючи алгоритм діяльності.

4.    Так само розглядаються й інші види транспорту. У кінці даної вправи учні вже можуть зробити вибір.

5.    Підсумки. Учням пропонується визначити, хто був найбільш переконливим.

Метод «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

Цей метод дозволяє розглянути протилежні позиції і допомагає познайомитися з альтернативними погля­дами, спрогнозувати наслідки індивідуальної позиції (для природи, суспільства, виробництва, окремих лю­дей тощо...), учить захищати власну думку і слухати інших.

Порядок проведення:

а) учитель називає тему і пропонує висловити свою

думку учням;

б) учні займають місце у групі (біля плаката з напи­сами: «так», «ні», «не знаю), яка відповідає їхній по­зиції;

в) підготовка до обґрунтування своєї позиції (чомуаме її обрали);

г) висловлювання своїх думок класу, застосувавши метод «ПРЕС»;

д) вислуховування всіх охочих;

є) якщо хтось змінив позицію, він переходить до іншої групи і пояснює причину.

               Фрагмент уроку географії в 7 класі

Тема: Євразія. Води суходолу. Річки.

Вивчаючи дану тему, учитель пропонує учням по­дискутувати на тему: «Чи потрібно повертати річки Си­біру на південь?». Пропонується зробити це методом

«Займи позицію»

1. Запис на дошці:

                  ШКАЛА ДУМОК

Річки Сибіру слід повернути на південь, тому що …

Річки Сибіру не доцільно повертати на південь, бо

2.   Ознайомившись із позиціями, учні обирають свою і об'єднуються в групи (за обраною позицією).

3.   Обговорення в групах, відбір найсильніших аргу­ментів, які можуть переконати інших.

4.   Застосовуючи метод «ПРЕС», групи по черзі вис­ловлюють свої аргументи й уважно вислуховують інших.

5.   Перехід учнів до групи, чию точку зору вони роз­діляють після обговорення. При цьому діти вказують причину переходу і називають найбільш переконли­вий аргумент протилежної сторони.

6.   Підсумки.

                                                   Висновок

Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом у сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і ціка­вим як для дітей, так і для вчителя. Інтерактивні тех­нології розкривають перед учителем і перед учнями величезний творчий потенціал і можливість бути справ­жніми майстрами своєї справи. Тож  варто спробувати, шановні вчителі.

 Ці форми роботи да­ють можливість активізувати мис­лення учнів, залучати учнів до плід­ної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допо­магає ставити свої запитання та формувати власну думку.

До основних переваг інтерактивної роботи належать наступні:

  1. В учня з типом психологічної організації групова робота зні­має стрес «один біля дошки — один проти всіх», який іноді на все життя знижує можливос­ті особистості виявити свої та­ланти та переваги. Працюючи в групі, кожна дитина вивчає по­трібний матеріал у своєму мало­му колективі, висловлює думку, запитує, відстоює свій погляд. Тому навчальний матеріал наба­гато краще засвоюється учнем.

2. У груповій роботі чітко спра­цьовує принцип" «кожен бере участь». Однією з найпривабливіших сторін групової робо­ти є її результативність. Кожен учень в результаті групової робо­ти отримує оцінку, до неї може заробити додаткові бали або ще одну оцінку.

3.        Інтерактивні метод навчання розвиває мораль­ні якості учня, виховуючи відпо­відальність не тільки за свою ро­боту, а й за роботу всієї групи.

4.        Групова робота — чудовий «за­ощаджувач часу», це стосуєть­ся не тільки накопичених оці­нок. Можна опрацьовувати ці­лий блок матеріалу, зануритись у нього, удосконалити самостій­ну роботу з підручником. Вихо­вується самостійність, зникає невпевненість у своїх можли­востях та острах нового, які іно­ді непокоять учня.

5.        Інтерактивні методи роботи найчастіше ви­користовують для перевірки ви­вченого, вивчення нового мате­ріалу та розв'язання проблемних завдань.

6.        Групова робота може бути ще й «вихователем» учнів, повністю відповідаючи сучасним потре­бам навчання та розвитку осо­бистості дитини.

Цікаво проводити інтерактивні  роботи на місцевості, досліджуючи елемен­ти ПТК, метеорологічні показни­ки тощо?

       Яку саме з даних технологій вибрати, вирішує сам учитель, враховуючи при цьому свій досвід, вміння й навички дітей, психологічні особливості класу та інші чинники, які мають вплив  на навчально – виховний процес.

    Вчителю географії   при застосуванні інтерактивних методів навчання допоможе універсальний конструктор уроку. Він розкриває методику проведення різних етапів уроку в різних формах ( див. таблицю) . Остаточного завершення поданий матеріал не має – кожен учитель вибере ті ідеї, які йому більше підійдуть, решту – замінить власними. Але, використовуючи  запропонований матеріал, можна зробити кожен урок  не схожим на попередній, що допоможе активізувати діяльність усіх учасників навчального процесу.

    Використовуючи різні форми організації етапів уроку, а також , створюючи  власні, можна будувати  урок, як малюк будує казкову будівлю, підбираючи найкращі  деталі конструктора. Тоді кожне заняття стане  справді неповторним, несподіваним. Такі уроки будуть дійсно орієнтованими на особистість учнів, вони зможуть найповнішою мірою розвивати їх пізнавальну діяльність.